У Чорткові уціліли кілька десятків старих, австро-угорських вілл, синагога (1680-ті), будинок цадика-чудотворця та храми різних конфесій. У центрі стоїть дерев’яна Успенська церква кінця XVI — початку XVII ст., а неподалік залізничного вокзалу — на сто літ молодша Вознесенська. Ратуш тут теж дві. Стару — ХІХ ст. — із вежею з годинником і торговими рядами не раз знімали в кіно. Новий магістрат, зведений у 1926–30-х роках, не такий гарний.

Привітом із Європи над центром-базаром здіймається вежа Домініканського костелу. Та головна туристська принада — замок, що стоїть над Серетом із 1610-го. Хоч на його подвір’ї нині газова заправка, а від колишньої розкоші палацу залишилися лише сірі стіни. Кажуть, ніби в чортківському ”пентагоні” — замок п’ятикутний у плані — колись замурували монаха. І він нібито являвся ночами дружині місцевого шляхтича й просив звільнити його із "полону”. Коли перелякана жінка вказала у замку місце, що їй приснилося, там справді знайшли скелет. Залишили його там "на пам’ять", здається, турки.