Отож, легенда оповідає, що в далекі доісторичні часи, коли сам Бог впорядковував землю, а чорт йому чинив у цій креативній роботі усілякі капості та перешкоди. Щойно запустив Бог у річку Серет воду, а чортяка, гаспидська душа, вже тут як тут, і давай бешкетувати, скидати каміння та споруджувати земляні вали, які перегородили русло й зупинили рух води.
Богу вирішили допомогти водяні змії, вони поробили у валі нори. Воно й не дивно, адже це, як тепер би сказали, було в сфері їх прямих життєвих інтересів. Завдяки «підривній» роботі водяних гадів вода розмила намулу та зруйнувала чортову греблю. Легенда переповідає, що чортяка так просто не здався і ще кілька разів намагався накапостити й зупинити річку. Але усі його спроби не мали успіху. І чи то з відчаю, чи з необережності верховний чорт впав у противну йому річку, яка затягнула свого ворога на самісіньке дно і вкрила товстим і щільним шаром намули. Там він і залишився. Долину, що утворилася, люди назвали Чортовою, а місто в цій долині — Чортковом.
| Наступна > |
|---|
