Незважаючи на те, що в педучилищі м.Чорткова вже деякий час існувало товариство української мови, а лікарі районної лікарні висловлювалися на своїх зборах за підтримку НРУ, справа далі не просувалася. І знову була потрібна ініціатива УГС.

На квартирі вчительки Марії Кузик лікар Дарія Максимів та Володимир Мармус складають список майбутніх членів ініціативної групи зі створення районної організації НРУ. 24 листопада 1989 року о 21-й годині в залі станції юних техніків, оформленій гаслом: "Народному Руху - РУХ!", гербом України, тризубом та синьо-жовтим прапором, відбулися установчі збори Чортківської районної організації НРУ. Збори відкрила М.Кузик. Вона надала слово В.Мармусу, який вказав на причину і потребу створення НРУ, закликав присутніх вступати в організацію. 28 листопада на засіданні ради НРУ було обрано головою районної організації - О.Степаненка, заступниками — Р.Басарабу та В. Мармуса.

Про УПА

Перші відділи УПА прибули у наш район з Волині в середині 1943 року. Тоді ж у нас створилася перша сотня УПА під командуванням Петра Хамчука - Бистрого.

У серпні 1942 року було вчинено атентат на начальника німецької кримінальної поліції в його кабінеті по вулиці Зеленій, а в 1943 році на заступника начальника тюрми. У серпні 1942 року біля військко­мату гестапо розстріляло 20 заручників з тюрми. 27 листопада того ж року розстріляно 52 в'язні біля Ягільниці. а потім ще 10 патріотів біля тюрми.

Навесні 1944 року в УПА вступило понад 800 наших краян. Вони влилися в курінь "Сірі вовки'" (Бистрого), курінь "Подільський" (другого Бистрого - Ярослава Білецького). Були створені сотні Полтави (Євген Драбинястий). Чорного (Василь Баган), кущові відділи Дніпра, Чари, спецбоївки Жука. Нечая. Омелька та інші. У курені "Сірі вовки" досвідченими і загартованими в боях з більшовицькими і фашистськими окупантами проявили себе сотники Голуб. Хмель, Сич; у курені "Подільському" - Грім, Могила, Костенко. Можна навести сотні прикладів відваги та мужності цих прекрасних українських патріотів. Ось деякі з них.

12 квітня 1945 року сотня Сича вела бій у лісі Галілея біля села Сосулівки з двома сотнями енкаведиатів. Втрати ворогів: 30 вбитими, понад 80 поранених. Втрати повстанців: 6 вбитими і 6 пораненими.

12 листопада 1945 року сотня Чорного здійснила напад на тодішній районний центр Пробіжну. В результаті було спалено райком партії, райвиконком, військкомат і ще деякі важливі для совітів об'єкти.

Слід зазначити, що повстанці рятували населення від фізичного знищення та від голодомору навесні 1947 року. Та у виснажливих, нерівних боях вони понесли великі втрати. На Чортківщині в боях загинуло понад 1800 патріотів, серед яких зв'язкові, розвідники, медичні працівники, станичні. Понад 600 повстанців було взято в полон і засуджено до тривалого ув'язнення. Найбільше пішло в УПА з сіл Великі Чорнокінці (62), Стара Ягільниця (50), Біла, Полівці і Кривеньке ( по 40), Джурин (33) і т.д.

Своє життя за волю України віддали Микола Маланчук (Оріх) з Бичківців, Микола Письменний (Старий) з Косова, Мирослав Цинцар (Довбуш) з Чорткова, Петро Антонишин (Дон) з Тарнавки, Василь Градовий (Вихор) із Звиняча, Софія Мацьків (Діброва) з Пробіжної, Емілія Бзова (Юрчик) з Криволуки та багато-багато інших.

Дорогою ціною здобута наша незалежність. Тому не маємо права її втрачати. Мусимо долати міжусобиці, розбрат, політичні амбіції, міжконфесійні конфлікти, аби знову не повторити гіркі уроки нашої історії.