З кінця XI століття до 1144 року землі, на яких був заснований Чортків, ще до його виникнення , належали до земель Теребовлянського, відтак Галицького та Галицько-волинського князівств. З 1387 року терени підпорядковуються Польщі. На зламі ХIV - ХV століть на карті польського короля Казимира Великого поселення найменоване " Чортковіце".

           В 1522 році вперше згадується в рукописних джерелах ( перша документальна згадка ) місто Чортків як приватне село - маєтність магната Єжі Чартковського (Чортковського, Чортківського) . З цим прізвищем пов'язують походження назви міста. Тут змішались культури багатьох народів, надаючи місту колориту та екзотики. Найбільшою цінністю такого сусідства була злагода між Поляками, Євреями, Українцями, Вірменами та ін. Кожна народність вносила щось своє в архітектонічне обличчя міста.

           На місто неодноразово нападали турецько-татарські орди. Особливо спустошливими були набіги татар, турків, волохів у 1534 - 1549 роках. В середині ХVІ століття в місті налічувалось до 200 будівель і проживало майже 1000 мешканців. Найдавніший духовний храм Чорткова - Успенська церква, будувалась з 1581 по 1584 рік. Три рази церква зазнавала страшних руйнувань і кожного разу її відбудовували заново. Успенська церква - це тридільний храм хатнього типу із двоспадовим дахом. Який завершує вежа з хрестом. Ця унікальна споруда вважається найстаршою церквою не тільки на Чортківщині, але й на Поділлі.

           В кінці ХVІ століття Чортків дістав Магдебурзьке право - право на самоврядування та дозвіл щодо організації ремісничих цехів, проведення щотижневих торгів, організування щорічно двох ярмарків. Вже з початку ХVII століття в місті розвинуто 12 ремесел. Серед майстрів - бондарі, воскобійники, гончарі, кушніри, мечники, римарі, слюсарі, ткачі, шевці тощо. 22 лютого 1610 року Станіслав Гольський , воєвода руський та володар міста , привів до Чорткова отців Домініканців і заснував для них костел та монастир Домініканського ордена. Костел разом з монастирем був огороджений високою оборонною стіною з баштами - бійницями. За цими стінами місцеве населення мало можливість ховатись під час татарських наїздів. Костел був відомий як духовний центр, згуртований біля Чудотворного Образу Матері Божої Ружаньцової. Цей образ не раз мандрував по Поділлю і часто гостював у військових таборах, піднімаючи дух військових. Сьогодні, як і багато століть тому, костел Святого Станіслава належить римо-католицькому ордену ОО Домініканців, а сьогоднішня споруда костелу в неоготичному - (готико -надвіслянському) стилі збудована у 1918 році на місці старої святині. Нижня частина костьолу збудована з кам.

           В 1610 році на місці дерев'яного зведено мурований замок із кутовими баштами та брамою. В 1635 році було завершено будівництво комплексу споруд монастиря кармелітів. В першій половині ХVІІ століття в місті діяла сукновальня, механізми якої приводили до дії водяні колеса. В 1640 році Чортківський замок захопили кримчаки. Загалом твердиня - фортеця витримала шестиразову облогу чужинців.

           В роки визвольної війни українського народу у 1648 - 1654 роках місто було одним із центрів повстання, яке восени 1648 року охопило територію Західного Поділля, Прикарпаття та Львівщини. Спільно із селянсько-козацькими загонами жителі - повстанці саме восени 1648 року оволоділи замком. Чортківці та поселенці Білої вирушили походом і визволили Бучач. Влітку 1649 року місто було звільнене козацьким загоном. Після укладання Зборівського миру знову запанувала тиша. В 1655 році місто Чортків зайняли (короткочасно) російські війська та українські козацькі полки і полонили брацлавського воєводу Потоцького.

           На протязі 1672 - 1683 років місто Чортків знаходилось під владою Туреччини. Замок став резиденцією субпаші Подільського пашалику. В 1683 році польські війська витіснили із Чорткова турецький гарнізон і в 1699 році , згідно з умовами Карловицького мирного договору, місто юридичне закріплено за Польщею. Власником став граф Андрій Потоцький . В ХУІІ столітті з-поміж міщан ремісники становили до 28 відсотків населення міста. Обробіток землі практикувало понад 40 відсотків мешканців Чорткова.

           Унікальний витвір українського дерев'яного зодчества Вознесенську церкву, споруджено народними умільцями без єдиного цвяха. Збудована у 1630 році як церква Св. Миколая, вона зазнала жахливих руйнувань під час нападів на Чортків турків і татар у 1640 та 1672 роках. В 1717 році безіменними майстрами було вивершене будівництво храму на Вигнанці і на свято Вознесіння церква посвячена як Вознесенська.

          В 1768 році було здійснено збільшення панщини до 5-6 днів щотижнево. Це спричинило повстання селян - чортківців, яке було підтримане більшістю південногалицьких сіл .

           В 1772 році відбувся перший поділ Польщі. Чортків увійшов до складу Австрії. Спочатку місто підпорядковувалось Заліщицькому округові . Згодом стало адміністративним центром Чортківського округу. До 1779 року Чортківський замок був резиденцією магнатів Потоцьких, потім - Садовських. В 1784 році в місті нараховувалось 527 будинків і проживало 2892 мешканця. З кінця ХVШ століття за згодою австрійського уряду міську громаду переведено з чиншових повинностей на панщину.

           В часі наполеонівських війн місто було окуповане російськими військами. З 1810 до 1815 року місто входило до складу Росії як одне із міст Чортківського округу Тернопільського краю. З 1815 року місто знову повернулось під юрисдикцію Австрійської монархії. В 1838 році чортківці здійняли заворушення, скероване проти запровадження додаткових повинностей. Це заворушення було підтримане сорока сільськими громадами округу і було одним із найбільших у Східній Галичині першої половини XIX століття.

           Наприкінці 30-х років XIX століття в Чорткові була створена поштова служба. З 1840 року збереглися найдавніші відбитки поштового штемпеля першої Чортківської пошти.

           В 1848 році була скасована панщина і на цю ознаку у селах було встановлено пам'ятні знаки - хрести. В 1867 році Чортків став повітовим центром . Населення міста перевищувало 4 тисячі чоловік. В 1870 році було запроваджене міське виборне самоврядування. За основу слугував майновий ценз. В 1880 році в місті Чорткові працював цегельний завод, продукують матеріал і товар водяний млин, олійня, фабрика сільськогосподарських знарядь та рому - лікерів. Розвитку промисловості та торгівлі сприяло прокладання наприкінці XIX століття залізничної колії Станіслав - Ярмолинці, а з нею й приміщення вокзалу із усіма станційними службами: залами чекання, рестораном, касою, будкою для телефонних розмов. Це будівництво було завершене у 1897 році. Колія проходила через місто. Територія міста була поділена на адміністративні райони. Їх назви , що включають і долучені до міста прилеглі села, збережені і до сьогодні. Це - Золотарка, Кадуб, Манькава, Добровідка, Старий Чортків, Долішня Вигнанка, Калічівка, Синяково, Рудькова, Бердо.

           В кінці XIX століття в Чорткові була тільки чотирирічна школа . В цій школі викладало 4 педагоги. Через нестатки понад 50 відсотків дітей не навчалось. В 1903-1906 роках коштом місцевого українського населення була збудована церква Святої Покрови. В 1905 - 1909 роках віденським архітектором Г.Гельдкремером. була споруджена синагога "Нова"- колишній єврейський храм у псевдоорієнтваному стилі Оздоблений італійськими майстрами розкішною різьбою і живописом. Сюди у 1910-1914 роках щорічно приїжджав головний рабин з Відня або Парижа і проводив богослужіння, на які прибували євреї з різних міст Галичини, Австрії, Румунії, Угорщини, Чехії, Словаки, Польщі, Сербії і Росії. Перша українська гімназія була заснована у 1911 році,яка утримувалась батьками на пожертви громадськості. . Першим управителем гімназії був відомий історик Омелян Терлецький.

           На початку XX століття 877 галичан емігрувало з Чорткова до Америки, Аргентини, Бразилії, Канади. В 1912 році у місті засновано Європейський культурницький осередок. Готуючись до війни з Росією, австро-угорська влада побудувала стратегічну залізничну лінію на Мильницю - Подільську з відгалуженням на Скалу Подільську.

           Напередодні Першої світової війни з ініціативи бургомістра Людвіга Носса був побудований Народний дім. Він слугував центром розвитку культури та спорту в місті. З розвитком сценічного мистецтва тісно пов'язано ім'я Катерини Рубчакової, яка народилась у Чорткові і створила 71 роль. Вона співала у 13 операх та 21 опереті. Ім'ям видатної співачки названо сьогодні Народний дім, поруч з яким поставлено їй пам'ятник. На початку XX століття була збудована церква Святої Покрови. Біля церкви знаходиться капличка Божої матері, посвячена 14 жовтня 1908 року.

           З 22 серпня 1914 року по липень 1917 року у Чорткові дислокувались російські війська. У 1915 році у Чортківському повіті зостались необробленими 13 тисяч 115 моргів землі.

           В липні 1917 року місто заняли австро - угорські війська. У січні 1918 року у Чорткові відбувся загальний політичний страйк на заклик робітників Львова , а в листопаді 1918 року до міста увійшли військові частини щойно утвореної Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

           В середені 1919 року місто Чортків захопила Польща. 28 липня 1920 року частини 41-ї стрілецької девізи" Червоної Армії витіснили з міста польські окупаційні війська. Був утворений повітовий революційний комітет, організовано міліцію. 22 серпня 1920 року видано розпорядження місцевим ревкомам забезпечувати кожного учителя необхідною кількістю продуктів, дровами та літром молока щоденно. ЗО серпня 1920 року на міських партійних зборах вирішено розподілити поміж селянами поміщицьку та церковну землі. Утворено комсомольський осередок. 7 вересня видано розпорядження сільським ревкомам провести "примусову позичку" у заможних селян. З кінця вересня 1920 року до вересня 1939 року Чортків знаходився під владою Польщі. У 1924 році з ініціативи бургомістра Людвіга Носса була збудована сучасна ратуша. Місце, де розміщена ратуша, раніше являло собою непривабливий майдан з неохайним сквером. Тут, просто на землі, жителі міста торгували продуктами, виробленими у власних господарствах. Після закінчення будівництва частина приміщення здавалась в оренду місцевим купцям під невеличкі м'ясні магазини-ятки.

           В 1926 році в місті - 121 безробітний міщанин, а в 1931 році безробітних налічувалось вже 530 жителів. В 1932 році у місті функціонували : державна восьмикласна гімназія, жіноча та чоловіча учительські семінарії, приватна торговельна школа, початкові школи з викладанням виключно польською мовою, семикласна українська гімназія. В середині 30-х років утворено кооперативний позичковий банк "Єдність". Засновники цього банку - А. Дражньовський та І. Кароль. 20 квітня в Чорткові відбувся одноденний страйк на підтримку страйкуючих робітників Львова. 1 травня 1938 року відбувся міський першотравневий страйк, в котрому взяло участь понад 200 чоловік. Запрацював ливарний завод.

           17 вересня 1939 року місто зайняли частини Червоної Армії. У жовтні 1939 року городяни та населення повіту обрали 17 посланців - делегатів Народних Зборів Західної України, які проголосували за встановлення Радянської влади та возз'єднання Західної України з Радянською Україною в складі СРСР, за конфіскацію поміщицької землі, націоналізацію банків та промисловості.

           4 грудня 1939 року була утворена Тернопільська область, до складу якої уведено Чортківський повіт. В січні 1940 року місту Чорткову був наданий статус адміністративного центру району. Почали діяти районний комітет КП(б)У, виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих.

           Поміж двома світовими війнами в Чорткові успішно діяли: повітовий союз гуртків "Рідна школа", повітові осередки товариства "Луг", "Сокіл", "Сільський господар" громадські кооперативи , Союз українок, філії "Маслосоюзу".
6 липня 1941 року у місто вступили гітлерівські війська . В районі міського базару фашисти утворили концентраційний табір, в якому за роки окупації загинуло 13 тисяч чоловік .

           23 березня 1944 року війська 1-го Українського фронту звільнили Чортків від загарбників. Фашисти нанесли господарству міста великої шкоди - зруйнували всі промислові підприємства, культурно-просвітницькі заклади, 173 житлових будинка. 250 будинків було пошкоджено .

           У вересні 1944 року відкрито дві початкові та дві середні школи, педагогічне училище. В кінці 1944 року розпочав діяльність Тернопільський обласний музично-драматичний театр імені І.Франка. На початку 1945 року діяли : бібліотеки для дорослих та дітей, будинок культури, кінотеатр, радіовузол. В 1944 - 1945 роках відбудовано водогін, електростанцію, завод господарського литва, кондитерську фабрику, цегельню тощо. В 1945 році відкрито Чортківську автомобільну школу з філіями у Березівці, Бучачи , Кременеці. З 1944 до 1946 року у Чорткові діяли обласні установи, оскільки Тернопіль лежав у руїнах. В 1946 році відновила роботу школа медичних сестер. У 1952 році школа медичних сестер була реорганізована у медичне училище з підготовки фельдшерів, медичних сестер і акушерок. У 2001 році училище отримало статус медичного коледжу. На базі швейної та взуттєвої майстерень утворено швейну фабрику.

           У грудні 1946 року відбулось перепрофілювання Тернопільського обласного музично-драматичного театру імені І.Франка у Чортківський міський театр. В 1948 році в Чорткові відкрито технікум землевпорядкування та зооветеринарну школу. Об'єднано Чортківський міський театр із Тернопільським театром імені.

           Т.Г.Шевченка у Тернопільський український музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка. 8 жовтня 1950 року в Чорткові відкрилась перша районна сільськогосподарська виставка. На базі школи медсестер в 1953 році відкрито медичне училище, а в 1956 році на базі зооветеринарної школи відкрито сільськогосподарський технікум . В 1958 році стала до ладу міжрайонна майстерня капітального ремонту автомобільних двигунів. В 1960 році на базі майстерні з ремонту тракторів утворилось виробниче об'єднання "Райсільгосптехніка". В 1962 році здано "під ключ" триповерхову лікарню на 595 ліжок. В 1963 році розпочато використання телевізійного ретранслятора. В 1965 році відкрито першу в області стоматологічну поліклініку. В 1966 році завершено спорудження м'ясокомбінату. В 1967 році почав випускати продукцію сир завод. У нові виробничі приміщення перебазовано ремонтно-механічний завод. Утворено пересувну механічну колону №214. В 1968 році відкрито дитячо-юнацьку спортивну школу, у якій навчалось 550 учнів. В 1970 році почав приймати відвідувачів новий широкоекранний кінотеатр "Мир" на 600 місць.

           В 1972 році населення міста Чорткова обслуговували понад 40 магазинів та закладів громадського харчування. В 1974 році видано історико-мемуарний та літературний збірник "Чортківська округа" ( Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто ). В 1975 році першу продукцію випустила механізована перо-пухова фабрика. В 1976 році на громадських засадах відкрито експозицію краєзнавчого музею, якому у 1978 році було надано статус державного відділу Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

           В 1977 році в Чорткові почав діяти міжшкільний навчально- виробничий комбінат трудового навчання і професійної орієнтації учнів. Розпочав переробку сировини цукровий завод, один знайбільших у Європі. В кінці 1979 року із газопроводу Оренбург - Західний кордон СРСР до Чорткова підведене "голубе паливо". В 1990 році проведена реконструкція Успенського храму . В 1991 році міський Будинок культури був перейменований у Народний дім імені Катерини Рубчакової. В 1990 -х роках в місті започатковано діяльність осередків Народного Руху України, Української Республіканської партії. Демократичної Партії України, Українок, релігійних громад тощо . Утворено Раду демократичних сил району. 19 березня 1992 року було закладено та освячено перший наріжний камінь під Кафедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла. Новобудова вражає своїми незвичними розмірами (висота 51 м, діаметральна окружність 40 м). 12 червня 2001 року собор освячено і відкрито.

           В 2002 році місту Чорткову виповнилось 480 років. З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України, на виконання статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України Постановою від 26 липня 2001 року № 878 затвердив список історичних населених місць. Місто Чортків (згідно затвердженого списку) включено в державний реєстр історичних населених місць України.